Рак молочної залози. Усе, що вам потрібно про це знати

Жіночі груди завжди вважалися символом жіночності та материнства. В юності нас турбує лише її форма, пружність і розмір, але переступивши рубіж у 30 років або після народження дитини, ми починаємо думати про здоров’я грудей.

Молочні залози – вразлива гормонозалежна зона жіночого тіла, яка чуйно реагує на спосіб життя і потребує регулярного спостереження та обстеження.

У цій статті пояснюємо, як знизити ризик виникнення раку молочної залози (РМЗ). Та радимо хоча б раз на два роки проходити обстеження у лікаря-мамолога. Де знайти кваліфікованих фахівців, дізнаєтесь за посиланням: https://medicalplaza.ua/rak-molocnoi-zelezy.

Як часто у жінок зустрічається РМЗ?

2,26 млн випадків РМЗ зафіксовано у світі 2020 року. Це 11,7% усіх випадків злоякісних новоутворень в осіб обох статей. 685 тис. осіб (6,9% усіх випадків смерті від раку) – кількість померлих від РМЗ у 2020 році.

У період з 2011 по 2019 рік в Україні спостерігалася стійка тенденція до зростання захворюваності на РМЗ. Такий тренд простежується серед усього населення і серед жінок і чоловіків окремо. За прогнозами кількість випадків захворювання на РМЗ буде тільки зростати.

Хороша новина в тому, що смертність від РМЗ протягом останніх 10 років поступово знижується.

РМЗ все частіше виявляють на ранніх стадіях. Якщо 2011 року на I і II стадіях діагностовано 65% випадків, то 2020 року – вже 72%. Одночасно зменшується частка хворих із III стадією (з 24,8% у 2011 році до 19,6% у 2020 році) і IV стадією (з 9,1 до 8,1%).

У разі виявлення раку грудей на ранній стадії ймовірність повного одужання становить 96%.

Хто входить до групи ризику щодо РМЗ?

До групи ризику входить кожна жінка, у зв’язку з анатомо-фізіологічними особливостями організму.

Ризики виникнення РМЗ діляться на некеровані, ті, на які ми не можемо вплинути, і керовані.

До некерованих факторів ризику розвитку раку молочної залози насамперед належать:

1. Спадкова мутація генів BRCA1 або BRCA2. Це гени, що зберігають інформацію про білки-супресори пухлини, білки, які допомагають відновлювати пошкоджену ДНК і забезпечувати стабільність генетичного матеріалу кожної клітини. Коли який-небудь із цих генів мутував або змінився, білок, який він кодує, не функціонує належним чином, пошкодження ДНК накопичуються. Кількість пошкоджень ДНК може стати критичною і призвести до раку. Найпомітніше збільшують ризик раку молочної залози та яєчників у жінок специфічні спадкові мутації в BRCA1 і BRCA2. У разі виявлення мутації в генах BRCA1 і BRCA2 у жінки ризик розвитку раку молочної залози та/або яєчників становить від 50 до 80%. Середній вік початку захворювання у таких людей становить 25-30 років. Крім цього, мутації в генах BRCA1 і BRCA2 збільшують ризик кількох видів раку на додаток до раку молочної залози та яєчників. Чоловіки з мутаціями BRCA2 і BRCA1, також схильні до підвищеного ризику раку молочної залози і раку простати.
2. Спадковий фактор (хвороба близьких родичів як по материнській, так і по батьківській лініях). Необхідно розуміти, що успадковується тільки високий ризик розвитку раку, а не саме захворювання: не всі носії мутантного гена обов’язково захворіють на рак. Але критично важливо знати про підвищений ризик.
3. Раніше поставлений онкологічний діагноз будь-якої локалізації.
4. Вік (ризик раку грудей підвищується з віком, проте РМЗ може розвинутися й у жінок до 30 років). Найвища частота РМЗ відзначається у жінок у віці 50-60 років, а 30-45 % пацієнтів становлять 60 років і старше.

До керованих факторів розвитку раку молочної залози належать:

1. Зайва вага. Естрогени, що виробляються жировою тканиною, є фактором стимуляції росту і проліферації клітин, що містять естрогенові рецептори, в органах жіночої статевої системи і в клітинах пухлин молочної залози.
2. Раціон харчування. Існують продукти, які збільшують ризик виникнення онкологічних захворювань. Це, насамперед, трансжири, деякі харчові добавки, перероблені м’ясні продукти. Для зниження ризику виникнення онкологічних захворювань варто додати до свого раціону харчування продукти, багаті на клітковину та харчові волокна, вітаміни й антиоксиданти.
3. Гіподинамія. Фізичне навантаження й активний спосіб життя допомагають досягти як зниження надлишкової маси тіла, так і значно нормалізувати метаболізм, що саме по собі вже чудова профілактика більшості захворювань. Поступове ослаблення м’язів і тонусу стінок артерій і вен, збільшення об’єму жирової тканини та зменшення кісткової, зниження ємності легень і витривалості – ось лише деякі з тих патологічних змін, які відбуваються в організмі, якщо він обмежений у регулярній фізичній активності.
4. Систематичне вживання алкоголю. 3 келихи вина щодня підвищують ризик розвитку РМЗ на 40-50%. Келих якісного сухого вина на день є більш безпечною дозою, але найбезпечнішою дозою є відсутність алкоголю в раціоні.
5. Хронічний стрес. Стресові чинники підвищують утворення вільних радикалів – реактивних частинок, які здатні атакувати клітини нашого організму, спричиняючи численні порушення, зокрема й онкологічні захворювання. Тривалий стрес особливо небезпечний тим, що впливає на імунну систему, підриваючи природну здатність організму до захисту і відновлення, і від видозмінених клітин зокрема.
6. Недосип. Науково доведено, що пошкодження ДНК і брак сну взаємопов’язані, оскільки здатність до відновлення в організму в такому разі нижча. Через регулярне недосипання пригальмовується також процес вироблення мелатоніну, гормону, який запобігає пошкодженню ДНК і працює як супресор пухлин.

Як тримати ризики під контролем?

Діагностика на ранній стадії – це ключ до успіху в контролі над РМЗ.

Знання про некеровані фактори ризику дає змогу побудувати свій індивідуальний алгоритм і знизити керовані ризики.

• Здати генетичний аналіз на РМЗ.
• Жінкам до 40 років рекомендується щорічно проходити УЗД молочних залоз.
• 3 Жінкам після 40 рекомендується щорічно проходити рентгенівську мамографію.

Дуже важливо незалежно від віку щомісяця проводити самообстеження.

Для цього необхідно:

• стати перед великим дзеркалом і уважно оглянути груди; особливу увагу приділити їхній формі.
• зробивши півоберта, оглянути по черзі кожні груди; потім заклавши руки за шию, щоб напружити грудний м’яз, оглянути залозу ще раз.
• пальцями правої руки провести пальпацію лівої молочної залози: вона повинна не мати затвердінь; потім поміняти руку й оглянути праві груди.

Необхідно звернутися до лікаря-мамолога, якщо Ви помітили симптоми:

• Наявність втягнення сосків.
• Зміна форми, ущільнення в тканині молочної залози.
• Зміна шкіри молочних залоз (набряки, пігментні плями тощо).
• Поява виразок, кірочок на сосках, кров’янисті виділення із сосків.
• Збільшення лімфатичних вузлів.