Бібліотеки в Україні є важливими культурними, освітніми та науково-інформаційними установами, які виконують численні функції та відіграють ключову роль у суспільстві. Вони поділяються за значенням на національні, загальнодержавні, республіканські, обласні, міські, районні, селищні та сільські.
Національні бібліотеки України
Національні бібліотеки України є провідними центрами культурної спадщини, наукового знання та освітньої діяльності. До них належать:
- Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого: Одна з найбільших бібліотек країни, що нараховує близько 5 мільйонів одиниць зберігання.
- Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського: Найбільша бібліотека України з фондом близько 15 мільйонів одиниць документів.
- Національна бібліотека України для дітей: Спеціалізована бібліотека для дітей, що активно працює над розвитком дитячого читання та освітніх програм.
- Національна наукова медична бібліотека України: Зосереджена на зберіганні та наданні доступу до медичних знань і наукових досліджень.
- Національна історична бібліотека України: Має велику колекцію історичних документів і матеріалів.
- Одеська національна наукова бібліотека: Налічує понад 5 мільйонів одиниць зберігання, забезпечуючи доступ до різноманітних наукових ресурсів.
- Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України: Спеціалізується на аграрних наукових дослідженнях та публікаціях.
- Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: Значний центр зберігання культурної та наукової спадщини.
Функції та роль бібліотек
Національні бібліотеки України виконують функції науково-дослідних, методичних та координаційних центрів з питань бібліотекознавства, бібліографознавства та документознавства. Вони беруть участь у розробці державної політики в галузі бібліотечної справи та реалізації цієї політики. Крім того, ці бібліотеки володіють великими фондами вітчизняних та зарубіжних документів, що сприяє розвитку науки, освіти та культури, а також здійснюють міжнародне співробітництво у формуванні та використанні світових бібліотечних ресурсів.
Тенденції та виклики
У сучасних умовах бібліотеки України стикаються з різними викликами та тенденціями. Спостерігається скорочення чисельності бібліотек. Наприклад, станом на 1 січня 2023 року кількість публічних бібліотек становила 13486, а станом на 1 січня 2024 року цей показник знизився до 12908, з яких лише 3658 мають статус юридичної особи.
Сільські бібліотеки
Сільські бібліотеки, зокрема, часто функціонують у приміщеннях, що перебувають у аварійному стані або потребують капітального ремонту. Станом на 1 січня 2024 року 68 бібліотек перебували в аварійному стані, а 1077 потребували капітального ремонту. Крім того, 2798 бібліотек не забезпечені опаленням, що ускладнює зберігання книжкових фондів у належних умовах.
Реформа децентралізації
Реформа децентралізації та створення територіальних громад також вплинули на бібліотеки. Станом на 1 січня 2024 року 2074 бібліотеки увійшли до складу територіальних громад, що становить 16% від загальної кількості публічних бібліотек.
Військовий конфлікт і його вплив
Під час повномасштабної війни в Україні, за даними Міністерства культури та інформаційної політики на 25 січня 2024 року, понад 700 бібліотек зазнали руйнування або були знищені. Проте після деокупації міст багато бібліотек взяли на себе роль лідерів у відновленні громад, ставши місцями сили та натхнення.
Проєкт “Бібліотека — місце сили!”
Проєкт “Бібліотека — місце сили!” спрямований на підтримку бібліотек, що постраждали від війни, та надання їм можливостей для відновлення. У рамках цього проєкту бібліотекарі Харківської, Київської, Чернігівської, Сумської та Херсонської областей відвідали колег за кордоном для обміну досвідом. Основні активності проєкту включають:
- Відбір п’яти бібліотек із деокупованих міст.
- Організацію візиту бібліотекарів та представників влади до Центральної бібліотеки Берліна.
- Онлайн-тренінг з “Дизайн-мислення для бібліотекарів”.
- Менторство німецьких бібліотекарів.
- Розробку та впровадження нових послуг у громадах.
- Онлайн-навчання з фандрейзингу та проєктної діяльності.
- Закупівлю нових книг та ноутбуків.
- Створення блогу з прикладами інноваційних послуг для натхнення бібліотекарів.
Бібліотеки України продовжують відігравати важливу роль у розвитку освіти, науки та культури, незважаючи на численні виклики та труднощі. Вони адаптуються до сучасних умов, впроваджують інновації та активно працюють над збереженням і передачею культурної спадщини. Ініціативи, такі як проєкт “Бібліотека — місце сили!”, демонструють важливість бібліотек у відновленні та розвитку громад після періоду окупації та військових дій.
3D пам’ятки є інноваційним напрямом для збереження та популяризації культурної спадщини України. На сайті Міністерства культури та інформаційної політики України можна знайти інформацію про технології та ініціативи, що використовуються для створення цифрових версій культурних об’єктів.
Основні технології включають фотограмметрію, панорамну зйомку та штучний інтелект. Фотограмметрія дозволяє створювати детальні тривимірні моделі на основі фотографій, що забезпечує точне документування об’єктів. Панорамна зйомка використовується для створення інтерактивних віртуальних турів, які дозволяють користувачам досліджувати простори під будь-яким кутом. Штучний інтелект допомагає відтворювати об’єкти на основі існуючих зображень або описів, що є важливим для реконструкції пошкоджених пам’яток.
В Україні провідними організаціями у цій сфері є SKEIRON, ГО “Пікселейтід Реалітіз”, AERO3D та My Future Heritage. Вони займаються оцифруванням культурної спадщини, створенням віртуальних турів та використанням нейронних мереж для моделювання об’єктів. Інші компанії, такі як Town Image Studio, Hemo та MEMORYSAVERS, також роблять значний внесок у збереження культурних об’єктів.
Ці технології важливі для збереження та дослідження культурної спадщини, роблячи її доступною для широкої аудиторії. Віртуальні копії пам’яток відкривають нові можливості для освіти, туризму та популяризації української культури в країні та за її межами
Стан українського книговидання на сьогодні можна охарактеризувати як динамічний та такий, що активно розвивається. В Україні функціонує близько 560 видавництв, які адаптуються до сучасних викликів, таких як цифрова трансформація та зміни в читацьких преференціях. За даними Українського інституту книги, на лютий 2024 року в книжковій торгівлі представлені близько 300 видавців, існує приблизно 600 роздрібних продавців та близько 50 інтернет-продавців, а річний обсяг ринку оцінюється в 2-3 мільярди гривень.
Українські видавництва впроваджують нові технології, експериментують з форматами та активно шукають нові способи залучення аудиторії. Зростає кількість молодих видавництв, які привносять свіжі ідеї та інноваційні підходи до галузі, зокрема, спеціалізуються на нішевих тематиках. У 2023 році до Державного реєстру видавців було внесено 270 нових суб’єктів, а загальний тираж книг за рік склав 24,66 мільйона примірників.
Фінансова підтримка галузі є важливим фактором її розвитку. Український інститут книги у 2023 році надав фінансування в розмірі 63,95 мільйона гривень, що включало підтримку програм популяризації читання, української літератури в Україні та за кордоном, підтримку перекладів, підготовку та друк книжкових видань, а також забезпечення діяльності самого інституту.
Щодо читацьких преференцій, в Україні читання книг займає п’яте місце серед можливих розваг, але кількість щоденних читачів зросла до 17% у 2023 році. Зарубіжна література залишається найбільш популярною, але українська література також набирає популярності, особливо твори сучасних авторів.
Популярні українські книги включають “Я бачу, вас цікавить пітьма” Іларіона Павлюка, “Драбина” Євгенії Кузнєцової, “Нові Темні Віки. Колонія” Макса Кідрука, та “Танці з кістками” Андрія Сем’янкова. Окрім художньої прози, читачі цікавляться віршами, науково-популярними та публіцистичними виданнями.
Соціальна та культурна важливість книговидання полягає в його ролі у розвитку освіти та культури, збереженні культурної спадщини, розвитку мови та літератури, стимулюванні творчості та інновацій, а також внеску в економіку та сферу інтелектуальної власності. Книговидання сприяє підвищенню рівня освіти, збагаченню культурного світогляду, збереженню та передачі цінностей і традицій минулих поколінь, розвитку мовних навичок та літературної культури, а також стимулює творчий розвиток та інтелектуальне зростання суспільства.