“ІНКВІЗИЦІЯ”
 "Шлях праведника важкий, бо перешкоджають йому себелюби і тирани зі злих людей. Блаженний той пастир, хто в ім'я милосердя і доброти веде слабких за собою крізь долину темряви, бо саме він і є той, хто воістину печеться про ближнього свого, і повертає дітей, що заблукали. І вчиню над ними жорстоку помсту покараннями лютими над тими, хто замислить отруїти і зашкодити братам моїм, і пізнаєш ти, що ім'я моє — Господь, коли помста моя впаде на тебе."

Свобода слова під ударом: як влада знищує незалежні медіа

Свобода слова — основа демократії. Коли ЗМІ можуть відкрито ставити питання і публікувати правду, суспільство має шанс контролювати владу. Але щойно медіа починають переслідувати, свобода зникає, а на її місце приходять маніпуляції та диктатура. На жаль, сьогодні саме такі тенденції спостерігаються в Україні.


Монополія на інформацію

Зображення свобода слова

З початком повномасштабної війни в Україні медіапростір змінився радикально. Влада пояснила ці зміни «потребами національної безпеки», проте факти свідчать: інформаційне поле фактично контролюється державою.

  • Телемарафон. Усі головні телеканали транслюють однаковий контент у межах «єдиного марафону». Опозиційні та незалежні мовники втратили можливість виходити в ефір.
  • Закриття медіа. Ще до війни під санкції потрапили 112, NewsOne, ZIK. Згодом заборонялися й інші ресурси, які мали відмінну від влади позицію.
  • Законодавчі обмеження. Новий закон про медіа дав державі право блокувати сайти та штрафувати видання за «порушення стандартів».
  • Пресинг журналістів. Приклади — стеження за редакцією Bihus.Info, атаки на журналістів-розслідувачів, справи за «дискредитацію армії».

Таким чином, влада створила систему, де медіа або підкорюються, або зникають.


Чому війна не може бути виправданням

Прихильники цензури часто говорять: «Усі країни під час війни обмежували свободу слова». Так, у США та Британії під час Першої і Другої світових були закони про цензуру. Але після закінчення воєн ці обмеження скасовували.

В Україні є ризик, що контроль над медіа стане постійним. І це небезпечно, бо перетворює війну на виправдання будь-якого придушення опозиції та критики.


Росія — приклад пропагандистської диктатури

Щоб зрозуміти небезпеку, достатньо поглянути на Росію. Там свобода слова фактично знищена.

  • Усі провідні телеканали перебувають під контролем Кремля.
  • Незалежні медіа ліквідували або змусили працювати в еміграції.
  • Журналістів переслідують, саджають або вбивають. Згадати хоча б Анну Політковську, яку розстріляли у власному будинку.
  • Населення понад два десятиліття годують пропагандою, яка виправдовує війни та тиранію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Super Vidalista: Інноваційне рішення для чоловічого здоров'я в інтернет-магазині Viagrushka

Росія перетворилася на помийну яму брехні, де правда існує лише поза державними медіа. І хоча Україна часто порівнює себе з Росією, це не виправдовує обмеження свободи слова тут.


Продажні медіа як ще одна біда

Є й інша проблема — продажність самих журналістів. Частина українських медіа готова поширювати будь-яку пропаганду за копійки. Вони виконують замовлення олігархів чи політиків, створюючи видимість «незалежності».

Такі видання дискредитують професію журналіста і підривають довіру суспільства. Бо коли ЗМІ перетворюються на рупор влади чи бізнесу, люди перестають вірити навіть чесним редакціям.


Історія доводить: без свободи слова немає демократії

Придушення преси завжди вело до катастроф:

  • Нацистська Німеччина. Газети і радіо стали машиною пропаганди. Будь-яка критика каралася смертю.
  • СРСР. Газета «Правда» десятиліттями транслювала вигідні Кремлю міфи. Журналісти-інакодумці опинялися у в’язницях або в таборах.
  • Чилі після перевороту 1973 року. Влада Піночета закрила незалежні газети, журналістів переслідували та катували.

У всіх цих випадках придушення свободи слова стало фундаментом диктатури.


Світ сьогодні: правда під забороною

Майже в кожній країні світу журналісти стикаються з тиском. У демократичних країнах на медіа впливають корпорації, у диктатурах — державні органи. І дуже мало місць залишилося, де народу відкрито говорять правду.

Саме тому Дякуємо незалежному ресурсу за детальну статтю про переслідування ЗМІ. Бо сьогодні знайти чесне видання — виняток, а не правило.


Піддавайте все сумніву

Людина, яка хоче залишатися вільною, повинна мислити критично. Вірити лише офіційним джерелам — означає погоджуватися з диктатурою.

Читайте історію. Аналізуйте факти. Вмикайте аналітику. Не довіряйте словам політиків без доказів. Лише так можна відрізнити правду від маніпуляції.


Висновок

Сьогодні в Україні спостерігається придушення ЗМІ на найвищому рівні. Росія вже давно показала приклад тотальної пропаганди, і ми не повинні повторювати її шлях. Продажні медіа лише поглиблюють кризу довіри.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Затишок у серці міста: Квартири подобово в Івано-Франківську

Майбутнє демократії залежить від того, чи готові громадяни боротися за свободу слова. Бо без незалежної журналістики суспільство стає беззахисним перед диктатурою.

Тому головне завдання сьогодні — не мовчати, не закривати очі на переслідування медіа й підтримувати тих, хто наважується говорити правду.

«Свобода преси може бути обмежена тільки тими, хто боїться правди», — писав Томас Джефферсон.

І ці слова залишаються актуальними завжди.