“ІНКВІЗИЦІЯ”
 "Шлях праведника важкий, бо перешкоджають йому себелюби і тирани зі злих людей. Блаженний той пастир, хто в ім'я милосердя і доброти веде слабких за собою крізь долину темряви, бо саме він і є той, хто воістину печеться про ближнього свого, і повертає дітей, що заблукали. І вчиню над ними жорстоку помсту покараннями лютими над тими, хто замислить отруїти і зашкодити братам моїм, і пізнаєш ти, що ім'я моє — Господь, коли помста моя впаде на тебе."

Плюси та мінуси легалізації зброї для самозахисту в Україні

Зміст

  1. У чому проблема легалізації вогнепальної зброї в Україні
  2. Навіщо потрібен закон про обіг цивільної зброї
  3. В чому різниця між пропонованими законопроєктами
  4. Чому законопроєкт “Про обіг цивільної вогнепальної зброї” досі не розглянули у сесійній залі
  5. Чи готове суспільство до ухвали ініціативи

Минулого тижня нардепи так і не розглянули в сесійній залі законопроєкт про цивільний обіг зброї. Нардепи вже не вперше відкладають розгляд цієї ініціативи. Чому голосування відтягують та чи готові українці до такої ініціативи розбирався Парламент.UA.

У чому проблема легалізації вогнепальної зброї в Україні

Насправді вогнепальна зброя в Україні вже легалізована, наголошують фахівці. Адже нині будь-який громадянин України без судимості з 21 року законно може володіти гладкоствольною мисливською зброєю, а з 25 – нарізною мисливською.
Окрім того, пневматичною зброєю дозволено володіти з 18 років, а травматичною – лише окремим категоріям громадян.
Нині придбання, зберігання чи використання зброї, регулює МВС – інструкцією №622, яку не змінювали з 1998 року. Однак повноцінного закону який би регулював обіг зброї в Україні досі немає.

Нині у парламенті є два законопроєкти Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї. Основний №4335 ініційований нардепом Ігорем Фрісом та кількома його співфракційцями та альтернативний №4335-1 авторства нардепа від “Голосу” Андрія Шараськіна. Профільний комітет рекомендував розглянути у сесійній залі основний законопроєкт, однак за регламентом народні обранці мають розглянути обидва.

Процес отримання дозволу на вогнепальну зброю нині не надто складний, розповідає власниця зброї Кіра Нечай. Кожен громадянин, що досяг відповідного віку, пройшов медичне обстеження та усі відповідні процедури може отримати дозвіл на деякі види вогнепальної зброї.

Тож обіг зброї власне є, а закону, який би його регулював та регламентував – немає, є лише підзаконний нормативно-правовий акт.

До того ж зараз оформити можна лише дозвіл на мисливську довгоствольну зброю. А закон про обіг цивільної вогнепальної зброї в ідеалі мав би дозволити отримання короткоствольної зброї, яка підходить для самозахисту.

Саме короткоствольну зброю можна було б використовувати для самооборони. А довгоствольна зброя – це мисливська, її можна виключно використовувати на полюваннях, або на навчаннях в тирах. Носити з собою на вулиці її не можна, – пояснює Кіра Нечай.

Вогнепальна зброя. Фото: пресслужба Національної поліції

В чому різниця між пропонованими законопроєктами

Обидва законопроєкти передбачають запровадження посвідчення власника зброї, у якому зазначаються категорії зброї. Втім є й принципові різниці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Владислав Володський: Шахрай та його схема на закупівлях для армії

Голова наглядової ради української асоціації власників зброї Георгій Учайкін вважає, що пропонований монобільшістю законопроєкт 4335 має кілька принципових вад. Зокрема те, що Єдиний державний реєстр цивільної зброї й надалі пропонують лишити під контролем Міністерства внутрішніх справ, що несе значні корупційні ризики. Окрім того, створює підстави для нагородження “короткостволкою” мало не будь-кого, зазначає Учайкін. Ну, і основна вада у тому, що законопроєкт 4335 не дозволяє носити зброю, а передбачає виключно її зберігання вдома і використання при самообороні. Водночас виносити її за межі квартири або приватного будинку заборонено.

Я вважаю цей законопроєкт недолугим. Хоча в Україні люди хочуть володіти зброєю, а через корумповані механізми МВС, яке нині опікується дозволами, не можуть цього зробити. Відтак потрібен відповідний законопроєкт, який усе регулюватиме. Окрім того, легалізація вогнепальної цивільної зброї дуже корисна для економіки. Вона може дати поштовх до створення, наприклад, заводу з виробництва куль, який у нас від часів незалежності так і не збудували, хоча у нас зараз війна. Або створення спеціальних центрів навчання поводження зі зброєю, – пояснює Георгій Учайкін.

Натомість альтернативний законопроєкт передбачає, що Єдиний державний реєстр цивільної зброї вестиме Мін’юст, а зброю можна буде виносити з дому і використовувати для самооборони. Також пропонується створити “вільні від зброї зони”.

Своєю чергою, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що МВС та Нацполіція за закон про зброю, але проти обігу пістолетів, та наголосив, що не потрібно допускати більше смертей громадян та поліціянтів.

За його словами в США, де дозволені пістолети, револьвери та інша короткоствольна зброя, кількість загиблих від рук поліціянтів – від 800 до 1000 людей на рік. На його думку, така статистика пов’язана з тим, що поліціянти стріляють в правопорушників, адже знають, що на руках у цивільних сотні мільйонів одиниць зброї.

У Великій Британії, де немає дозволу на короткоствольну зброю, кількість умисних вбивств – одне на 100 тисяч жителів. В Японії – 0,2, в Україні – 4,5, в США – 5, в Молдові – 7 вбивств на 100 тисяч жителів, – відзначив Антон Геращенко.

Чому законопроєкт “Про обіг цивільної вогнепальної зброї” досі не розглянули у сесійній залі

За словами автора альтернативного законопроєкту 4335-1 Андрія Шараськіна, розгляд законопроєкту про обіг цивільної зброї від самого початку не стояв в топі порядку денного. Втім, цього тижня він ймовірно може потрапити до сесійної зали.

Цього тижня його підняли вище, він йде у четвер у порядку денному. Тому є підстави не лише розраховувати, що ми до нього дійдемо, а й встигнемо його розглянути вчасно. Його підняли скоріше за все через великий суспільний резонанс. Хоча все ще може змінитися.

Також зазначу, що в монобільшості немає єдності. Але там є й адекватномислячі депутати, а не лише ті хто просто на кнопки тисне. Вони ставлять чимало правильних питань щодо ініціативи про обіг цивільної зброї. І сподіваюся, вони почують, чого справді вимагає суспільство. А саме наш законопроєкт найкраще виражає думку громадян, які опікуються питанням відповідального володіння зброєю, – пояснює Шараськін.

Розгляд законопроєкту про цивільний обіг зброї безумовно відтягують, – вважає голова наглядової ради української асоціації власників зброї Георгій Учайкін. Та наголошує: основна причина такої затримки у тому, що законопроєкт 4335 за авторства “Слуг народу”, який лобіюють у МВС, поки що не набирає серед нардепів необхідної підтримки.

З’явилася нова соціологія, за якою 65% громадян України вважають себе достатньо відповідальними, щоб мати у власності короткоствольну зброю для самозахисту. Монобільші бачать потребу громадян мати зброю. Хоча й розуміють, що альтернативний законопроєкт 4335-1 значно кращий за запропонований “слугами” та натхненний МВС, хоча я б його назвав – безальтернативним, – пояснює Учайкін.

Своєю чергою політолог Богдан Петренко вважає, що з одного боку ініціативу гальмує МВС, яке нині регулює обіг зброї фактично в ручному режимі. А з іншого боку “слуги” бояться, що ухвала закону про обіг цивільної зброї буде непопулярним рішенням серед їхнього електорату.

По-перше, МВС нині контролює, умовно кажучи, як я зберігаю зброю шляхом інструкції, яку саме напише. Воно, наприклад, змінює цю інструкцію під свій інтерес, а потім приходить і говорить – треба щось вирішувати. Тому МВС не вигідно аби це питання регулювалось якось інакше. А також є питання з боку влади. Адже щоб не говорили, в прихильників ухвали легалізації зброї немає підтримки більшості. Хоча слід також зрозуміти, що більшість насправді не розуміє про що йдеться в законопроєкті. Тому влада боїться, що ухваливши цей законопроєкт втратить рейтинг. А так, не розглядаючи законопроєкт, вони зберігають порядок денний. Тож резонанс внесення ініціативи та інтриги розгляду для них важливіші, ніж сам закон. Тому ухвала і далі буде відтягуватися.

Я не прихильник ідеї, що зброя захистить і не вважаю, що чим більше зброї на руках, тим буде спокійніше. Однак я і не вважаю, що у разі ухвали закону всі почнуть стріляти, – наголошує політолог Петренко.

Чи готове суспільство до ухвали ініціативи

Своєю чергою психологиня Марія Мельник зазначає, щодо таких гострих тем, як обіг цивільної зброї, з суспільством треба грамотно комунікувати, аби в людей не було ніяких фантазій та домислювань.

У нас уже зараз люди стріляють на вулицях і це, на жаль, вже абсолютна буденна історія. Хоча 10 років тому ми мали зовсім іншу дискусію в суспільстві. Нині в країні велика кількість нелегальної вогнепальної зброї. Якщо буде гарний закон і якісна комунікація з громадянами, це може навпаки дати поштовх до вирішення хворобливої ситуації в суспільстві та підвищити безпеку населення. Ситуація зможе кардинально змінитися: людина знає що не може просто дістати свою незареєстровану зброю і вистрілити, а розуміє, що їй можуть дати відповідь. Тож це змушує користуватись зброєю обережно, – вважає психологиня.